Міжнародний досвід Опции

[Sobur2000]

Реєстрація транспортних засобів / Міжнародний досвід

Грузія

Процедура отримання державного номера значно спрощена. Поєднавши різні служби в одному місці все облаштовано так, щоб було зручно громадянам.

В підпорядкуванні МВС знаходиться спеціалізоване агентство, або сервіс-центр, яке має масу функцій.

Реєстрація автомобіля, видача звичайного номера і техпаспорта тривають 1,5-2 години і коштують 56 ларі ($ 34). За 80 ларі співробітники агентства оформлять всі самі. Все, що раніше можна було купити по блату, тепер можна купити у держави. Наприклад, „крутий” номер: ви вносите в автомат бажану вам конфігурацію літер і цифр - і він тут же видає вартість номера (від $ 150 до $ 700). Найдорожчі - іменні номери, їх ціна приблизно $ 6 тис.

У сусідньому залі складають іспит на право водіння автомобіля. Іспит можна здавати на грузинській, англійській, осетинській, абхазькій, російській, турецькій, вірменській і азербайджанській мовах.

У наступному блоці іде перевірка теорії, після здачі якої відправляють на спецмайданчик, де приймається іспит з водіння. На великому майданчику, що моделює місто з його підйомами, спусками, стоянками та перехрестями, стоять п'ять нових автомобілів Skoda Fabia - іспити здаються тільки на них. Екзамен з водіння можна здавати п'ять разів, або знову починати із здачі теорії.

Іспити з теорії та практики водіння та отримання водійських прав коштують $ 30.

В терміналі для розмитнення автомобілів співробітник митниці вбиває технічні характеристики автомобіля і комп'ютер миттєво вираховує ціну. Наприклад, розмитнення машини 1998 року випуску з двигуном 1,8 л коштує 1215 ларі (близько $ 730). Потім автомобіль перевіряють на викрадення (у грузинського МВС база загальна з Інтерполом) і після оплати в тутешньому відділенні банку (1215 ларі за розмитнення плюс 56 ларі за оформлення автомобіля) клієнт отримує на руки держномер. Вся процедура - близько двох годин.

В окремому секторі можна отримати довідку про відсутність судимості або дозвіл на носіння зброї. У Грузії за законом ці довідки надаються безкоштовно протягом п'яти робочих днів (у Москві - близько місяця). Якщо хочете прискорити процедуру, потрібно зайти у відділення банку: за 20 ларі довідку оформлять за два дні, за 80 ларі - протягом години.

В результаті реформ в Грузії

МВС - це просто агентство обслуговування, що працює за принципом:

„Ми намагаємось зробити так, щоб людям було зручно".

Німеччина

При зміні постійного місця проживання або купівлі нового автомобіля, власник повинен придбати нові реєстраційні номерні знаки. Відмінною особливістю німецьких номерних знаків є використання спеціального шрифту, умлаутов в буквених комбінаціях, а також використання стікерів земель і стікерів про проходження технічного огляду, які кріпляться безпосередньо на реєстраційний знак.

Існують декілька типів реєстраційних знаків, які видаються на конкретні типи транспортних засобів. За станом на 2007 рік, купівля нових номерних знаків обійдеться автолюбителю в 30 євро, крім того, доведеться заплатити від 10 до 40 євро за перереєстрацію старих номерних знаків або реєстрацію нових.

У кожному районі федеральної землі існує спеціальне відомство, яке займається видачею реєстраційних знаків - відомство по допуску ТЗ до експлуатації. Перш ніж отримати номерні знаки, автовласникові необхідно застрахувати автомобіль.

Після страхування людині видається спеціальний код (нім. Versicherungsbestätigungsnummer), з яким потрібно звернутися в районне відомство (Zulassungsstelle), заповнити заяву і здійснити оплату. Після цього відомство надає спеціальний документ, на якому зображено буквено-цифрову комбінацію майбутнього номерного знака. Далі автолюбитель направляється в спеціалізований магазинчик, розташований поруч з будівлею відомства (часто в тому ж будинку), де і виготовляються реєстраційні номерні знаки. Після оплати власник транспортного засобу отримує свої номерні знаки і направляється з ними до районного відомства, де здійснюється останній етап отримання «номерів» - встановлюється стікер району федеральної землі та видається весь пакет документів.

Литва

В Литві Уповноваженим органом з питань реєстрації автомобілів є Державне підприємство REGITRA (Регітра), засноване у 2000 році.

Органом, Який встановлює права та обов'язки даного державного підприємства, є Міністерство внутрішніх справ Республіки Литва.
Регітра управляє, використовує і розміщає по довіреності активи, які отримує чи купує, веде Реєстр автотранспортних засобів Республіки Литва, а також Реєстр водіїв автотранспортних засобів Республіки Литва.

Підприємство надає послуги реєстрації автотранспортних засобів, тестування майбутніх водіїв і видачу посвідчень на керування автомобілем. Підприємство надає Дані з реєстрів про автотранспортний парк і реєстрів свідоцтв на право керування автотранспортними засоби в рамках законодавчих актів, які регулюють ведення зазначених реєстрів. Підприємство також надає послуги обов'язкового страхування відповідальності третіх осіб.

8 липня 2009 року, за наказом Міністра внутрішніх справ Регітра було призначено національнім контакт центром обміну інформацією про реєстрацію автотранспортних засобів при застосуванні Рішення Єврокомісії 2008/615/JHA про стимулювання транскордонного співробітництва, зокрема у боротьбі із тероризмом і транскордонного злочинністю.

Технічний огляд легкових автомобілів

У Європі прийнята практика непричетність поліції до техогляду. У більшості країн існують тільки майстерні з ліцензією. Процедура техогляду в них у середньому займає півгодини і коштує близько 70 євро.

Система, що поєднує функції контролю руху і періодичної перевірки технічного стану транспортних засобів, на європейському континенті, крім України та Росії, збереглася тільки в Туреччині.

У більшості штатів Америки техогляду взагалі немає - лише перевірка вихлопних газів за 5 хвилин і 5 доларів. А в штаті Техас, наприклад, в 2001 році правовим актом була встановлена вартість техогляду 12,5 доларів. Це приблизно рівень собівартості, без будь-якої вигоди. Що, однак, не завадило багатьом автосервісам конкурувати за ліцензію на проведення техоглядів.
Причина в тому, що така ліцензія різко збільшує привабливість автосервісу для автовласників. При цьому жодних проблем з конфліктом інтересів у цій сфері в США не виникає.

Такі ж правила діють у багатьох країнах Європи.

Наприклад, у Польщі послуги техогляду є доповненням до автосервісу. У польських сервісних центрах під одним дахом знаходяться автосалон з продажу машин, центр технічного обслуговування, кузовні та малярні роботи, миття і на додаток до всього техогляд.

При цьому в Польщі на 8 мільйонів машин доводиться близько 1800 ліній діагностики, що надають послуги техогляду.

Влітку минулого року передати техогляд приватним компаніям вирішили в Латвії. Паралельно з місцевим аналогом ДАІ відповідні послуги запропоновано було передати авторизованим сервісним центрам відповідних марок автомобілів.

Щодо ізраїльського досвіду.
Нещодавно окружний суд Тель-Авіва засудив чиновників з міністерства транспорту Ізраїлю за статтею "Злочинні дії створюють загрозу для життя людей" передбачає позбавлення волі до 20 років. Підсудні за хабар оформляли проходження техогляду, не звертаючи увагу на технічний стан автомобіля.

В Німеччині
реалізується принцип взаємодії системи технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів та технічного огляду - принцип «єдиного вікна».

Відділенням TUV на базі спеціалізованих станцій проведено 35% технічних оглядів. На базі автосалонів і майстерень з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, що мають відповідну виробничу базу та діагностичне обладнання, що дозволяє провести технічний огляд у повному обсязі, проведено 65% техоглядів. При цьому дотримується повне забезпечення технології, якості і відповідальності, що покладається на експерта і відділення TUV. Ніяких «подвійних стандартів» при огляді не передбачається.

В Грузії

у 2004 р. Президент Саакашвілі оголосив про накладення мораторію на проведення обов’язкового техогляду та обов’язкового страхування автомобілів до 2007 року.

В Росії
на основі міжнародного досвіду розроблено проект Федерального Закону «Про діяльність по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів» розроблений Науково-дослідним інститутом автомобільного транспорту (НІІАТ). У цьому проекті реалізовані вимоги ФЗ-315 «Про саморегулівних організаціях» щодо діяльності з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів і передбачено надання діагностичного обладнання для реалізації технічного огляду технічними експертами.

Департамент транспорту і зв'язку Москви запропонував скасувати процедуру обов'язкового проходження техогляду автомобілів, а відповідальність за зміст машин покласти на їхніх власників, автовиробників, дилерів та станції техобслуговування.

Таку пропозицію було висунуто у відповідь на заяву президента Росії Дмитра Медведєва про те, що в майбутньому Міністерство внутрішніх справ планується позбавити від обов'язку проведення техогляду автомобілів. У той же час за державним органом (ГИБДД) будуть збережені повноваження з контролю за його проведенням. Уряд має намір розробити пропозиції по передачі техогляду транспортних засобів приватним фірмам найближчим часом.

У Департаменті транспорту і зв'язку Москви пропонують видавати при купівлі автомобіля спеціальну книжку, де будуть прописані технічні особливості машини. Така книжка стала б аналогом талона техогляду, проте через несправність транспортних засобів відповідальність несли б дилери та виробники, якщо мова про нові автомобіліі. Щодо старих автомобілів - технічний огляд вони можуть проходити в офіційних сервісах, і в цю книжку їм буде поставлено штамп про те, що колодки замінені, з маслом все гаразд і інше. В таких випадках відповідальність за технічний стан автомобіля буде нести цей автосервіс .

На початку лютого 2010 депутати Держдуми підготували законопроект про передачу техогляду приватним організація. Депутати пропонують, щоб техоглядом могли займатися тільки спеціалізовані організації, які мають не менше 25 центрів з перевірки машин. При цьому, такі фірми повинні будуть нести відповідальність за пошкодження автомобіля при огляді, а сама процедура огляду машини не повинна займати більше двох годин.

Аналогічний проект закону також розробляє Мінекономрозвитку РФ. Від варіанту, підготовленого Держдумою, він відрізняється тим, що здійснюють техогляд організаціям забороняється ремонтувати несправні автомобілі.


Міжнародний аналог "автоцивілки"

Зелена Карта (Green Card) - назва системи міжнародних договорів і страхового поліса про обов'язкове страхування цивільної відповідальності автотранспортних засобів. «Зелена Карта» була введена на початку 50-х років, а свою назву отримала за первісним кольором страхового поліса. Основна її мета - врегулювання претензій потерпілих в ДТП, скоєних за участю іноземних власників транспортних засобів, відповідно до національного законодавства країни події.

У систему "Зелена карта" входять 44 країни (всі європейські держави, Україна, Білорусь, а також Ізраїль, Марокко, Туніс, Іран).

Це документ, що підтверджує наявність у власника автотранспортного засобу страхового покриття, дійсного на території будь-якої країни ЄС і деяких інших середземноморських і північноафриканських країн, що приєдналися до даної системи.

Без цього поліса водій на території зазначених країн не має права керувати автомобілем, а за порушення буде підданий санкціям з боку дорожньої поліції. При цьому штраф виявиться досить істотним - в багатьох країнах таке порушення коштує дорожче, ніж відсутність водійських прав. Тому всі водії мають поліс - страховку.

Діє цей поліс тільки у випадку ДТП і служить для того, щоб покрити витрати потерпілого, якому завдано матеріальних, фізичний і моральний збиток (винуватцю аварії збиток не відшкодовується). Але найголовніше, що, за законами, без цього полісу не можна в'їжджати в країну, де діє дана система, так само як і виїжджати з неї, якщо документ прострочений.

Втім, на практиці нерідко відбувається інакше - за кордон цілком реально виїхати без цього полісу, оскільки для легального перебування транспортного засобу за кордоном досить "автоцивілки" країни перебування (і навіть не обов'язково міжнародного зразка). Але якщо у мандрівника немає ніякої страховки, то, ставши винуватцем ДТП, він не зможе розраховувати на страхове відшкодування і буде змушений компенсувати збитки потерпілому іноземцю.
Якщо маршрути проходять не тільки по Україні, а й за її межами, слід пам'ятати, що звичайна страховка не відшкодує збитків, заподіяних на території інших держав. Щоб убезпечити авто на час поїздок в ближнє або дальнє зарубіжжя, слід придбати один з «кольорових» полісів автострахування.

При поїздці в пострадянські держави Балтії, необхідно купити «Baltic Pool», або «жовту карту». Для поїздок в будь-яку країну страховики пропонують універсальну «зелену карту». Страхування автомобіля на час закордонної поїздки є обов'язковим. Більше того - в низку країн авто просто не пустять далі пункту пропуску, якщо водій не пред'явить міжнародний страховий поліс.
Перед поїздкою необхідно уточнити умови з обов'язкового страхування цивільної відповідальності автомобілістів у країні, куди планується поїздка. Наприклад, в Бельгії, Франції, Ірландії, Люксембурзі, Великобританії, Фінляндії і Норвегії немає обмежень на покриття витрат, що потерпіла, за нанесення шкоди здоров'ю або позбавлення життя.

І навіть якщо завдані збитки іншому автомобілю або його власнику виявиться просто астрономічним, страхова фірма його відшкодує. В інших державах існують ліміти. Скажімо, в Литві максимальна сума виплати дорівнює $ 10000, тому там особливо не рекомендується потрапляти в ДТП з дорогими автомобілями.

Страхові тарифи по "Зеленій Карті" в кожній країні є єдиними для всіх участників ринку. Вартість страховки в Україні залежить від того, які країни має намір відвідати автовласник, а також від типу його машини (легкова, вантажна, автобус) і тривалості поїздки. Поліси продаються на термін від 15 днів до 1 року.

Тарифи на "Зелені Карти" поступово зростають і часто змінюються залежно від коливань курсу євро. Країни, що входять до системи "Зелена Карта", включені в покриття "Вся Європа". Для Білорусі та Молдови діє більш низький тариф. Для поїздки до Росії українські водії купували раніше "внутрішні" поліси ОСАЦВ, які продавали російські компанії.

Росія підключилася до міжнародної системи страхування цивільної відповідальності автовласників "Зелена карта" порівняно недавно - розпорядження від 19 березня 2008 № 337-р.

Поправки до закону про ОСАЦВ, що стосуються "Зеленої карти", містять фінансові вимоги, які повинна виконати страхова компанія для отримання права здійснювати операції в рамках міжнародної системи.

Страховики, які виконали такі вимоги, підлягають включенню до переліку страховиків, що здійснюють міжнародне обов'язкове страхування. Ведення переліку пропонується покласти на професійне об'єднання страховиків - Російський союз Автострахувальників.

Ключові умови вступу до міжнародної системи страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів "Зелена карта" - гарантії держави-участника, в тому числі фінансові. Ними може служити розміщений в першокласному західноєвропейському банку гарантійний депозит або надання банківської гарантії, а також перестрахувальна міжнародна програма.
Є цілком легальний спосіб заощадити на страховці, вирушаючи до Польщі на тривалий термін. Замість стандартної "Зеленої Карти" на кордоні у агентів польських СК можна придбати "внутрішні" поліси відповідальності - вони значно дешевше, ніж традиційна страховка, яка діє на території всієї Європи.
Так, польська "автоцивілка" (видається на рік) коштує близько 400 грн., А "Зелена Карта" на 2 місяці - 532 грн. В інших країнах Євросоюзу подібний страховий поліс коштує значно дорожче і не діє на території держав, за якими доведеться їхати транзитом. Що стосується Білорусі та Молдови, то "Зелена Карта" для них не дуже дорога, тому намагатиметься ще щось вигадати просто немає сенсу.

Якщо водії хочуть бути повністю впевнені, що їх відповідальність застрахована на випадок ДТП за кордоном, надійніше за все купити "Зелену Карту" заздалегідь в страховій компанії у своєму місті. Втім, придбати її можна далеко не в кожній страховій компанії: з понад 400 зареєстрованих в Україні тільки 15 мають право видавати такий поліс, а деякі страхові компанії можуть реалізовувати карти на агентських умовах.

[Dimas]

Вот статья про Грузинское МРЕО :

[Vov65]

Если всё так на самом деле - то к этому стоит стремиться

[Студент]

Украина:
Поставить на учёт или переоформить крайне и крайне проблематично.
Процедура занимает от 1 дня до нескольких месяцев, а то и год.
Не новая, не старая машина легально не пройдут техосмотр в виду огромной корупции предприятий, которые делают техосмотр.

Переоформить автомобиль, заменить техпаспорт, замена номерных знаков-обойдётся вам минимум в 500$.
Страховка обязательна, хотя при ДТП или других страховых случаях компании отмораживаются и не выплачивают вам компенсации.

Почему этой графы в статье нету ?